Маленька Анна, дитячий простір

Доброго дня. Хочу застерегти батьків, які вже обрали цей садок та тих, хто планує обрати! Спойлер: наявність «сумного стільчика», камери не скрізь, та не факт, що вам дадуть запис при необхідності, активним дітям сюди краще не потрапити, щоб не водити потім до психологів! В вересні 2024 го року нам виповнилося 2 рочки та ми почали відвідувати садочок, адаптація пройшла нормально, все перший час було ок. Далі наша вихователька пані Христина почала жалітись на поведінку. Ми безкінечно розмовляти з дитиною, обмежували в тому, що він любить (мультики, деякі іграшки, смаколики), одразу звернулись до невролога. Я не з тих мам, які не бачать проблем в своєму чаді, я можу навпаки щось накрутити та наговорити на свою дитину. У невролога все ок. Скарги продовжуються та збільшується їх кількість. У мене активна дитина! Якій два роки! Є камери, ми безкінечно почали переглядати їх. Нічого критичного немає, так, активний, уваги явно більше потребує. Ясно, що адаптація та купа хвороб простудних та пропусків садочка. Як повертаємося, так знову ті самі історії. Я звикла довіряти спеціалістам, одразу не звернула увагу на «зайве», а вже почала переживати, що у мене неадекватна якась дитина. Далі пані Христина мені повідомила, що у них є «СУМНИЙ СТІЛЬЧИК» (куток, типу) і малого на нього садять. Я здивувалась, але подумала, що напевно це ок… Поділилась цією історією на роботі, всі були в шоці…ну я подумала «ну це ж приватний садок, наче нормально все, напевно так потрібно». Я переживала, що мало говорить, ми почали відвідувати логопеда в садочку. Наявність скарг збільшувалась, в мене було враження, що вихователька натякає на певні діагнози….ми звернулись до психолога, яка сказала, що все ок, але говорить мало слів для свого віку, порекомендувала психіатра, щоб перевірити цей момент. Про активність сказала, що просто «шило». Ми пішли до психіатра, нам поставили попередньо «розлад експресивності мови», дали рекомендації розвивати дрібну моторику, багато проговорювати йому, грати в активні ігри, дефектолог. Та рекомендували на всяк випадок ЕЕГ. Ми зробили дослідження - все ок. В проміжках відвідування садочка вихователь «придумувала» щось нове, а саме, що він шкодить дітям, бʼється головою об підлогу та стіну , щіпає себе в тд. А це все вже «дзвіночки» до певних діагнозів!!!! Ну і сидить він кожен день на цьому «сумному стільчику». Ми записались ще до психолога. Там я проговорила свої здогадки, аналізуючи камери: моя дитина виховательку почала сприймати як одну велику заборону! Вона без розбору забирає в нього іграшки, за активність на занятті (наприклад, сповз зі стільця) - на сумний стільчик, то не можна, це не можна, сядь і тд. І реально його просто задовбали, вибачте! Що він реально починає себе «погано» поводити, тому що просто вже протестує. Але «погано», зі слів вихователя! На вулиці, якщо щось «не так», він сидить в будиночку чи на лавочці. В їдальні за окремим столиком, бо «може забрати з рук їжу». Забігаючи наперед, я спочатку цьому вірила, поки не почала постійно переглядати камери та на останок не подивилась «найважчий» день, зі слів пані Христини, з директором вдвох!!!! Психолог була в шоці з «сумного стільчика». Нагадала, що ІЗОЛЯЦІЯ - ЦЕ ВИД ПСИХІЧНОГО НАСИЛЬСТВА! І як він може навчитись говорити чи взаємодіяти з дітьми (нагадую, що соціалізація не менш важлива, та саме для цього взагалі навчальні заклади існують, в першу чергу), якщо його, активну дитину, постійно ізолюють цим стільчиком!?!?!?? Я все ще сподівалась на адекватність, та записала нас ще до одного невролога, який теж був в шоці з «стільчика», ніяких діагнозів, купа рекомендацій: малювати, ліпити, активні ігри, басейн і тд. Невролог та психолог попросили відео, де дитина себе неадекватно поводить (падає та шкодить собі, чіпляє дітей, зриває заняття і тд). Також зазначили, що краще відео з камер за 30 хвилин до «небажаної поведінки» та після. Для того, щоб надати рекомендації та розібратись в його стані. Хоча, психолог вже свій висновок дала та порекомендувала замінити садочок. Невролог ще сказала, що активні діти завжди дуже незручні для вихователя! Дитина в звичайному житті, не в садочку, і приблизно себе так не поводить, прекрасно контактує з дітьми, без істерик переключається з діяльності на діяльність. Так, інколи потрібно приділити більше часу, щоб пояснити три рази, або переключити увагу, але ніяких проблем!!! Тому питання в середовищі, а саме в цьому садку та вихователях! І теж, в групі всього 7 дітей, але рідко бувають всі одразу. Вихователь, няня та ще приходять викладачі з додаткових різних. Тобто, дві з половиною дорослі людини на таку кількість дітей!!!!! Малий почав плюватись, пані Христина на це жалітись, але він в садочку і навчився))) До цього він жодного разу так не робив!!! Я не сварилась з цього приводу, ясно. Але почала жалітись вона! Смішно просто, він у вас там навчився, а ви мені претензії!? Останній тиждень відвідування садочка малий почав кричати щоночі та став нервувати. Ми вирішили зробити перерву, спробувати розібратись. Я прийшла до директора, повідомила всю інформацію та попросила відео з камер для спеціалістів. Мені без проблем пообіцяли все скинути, але на наступний день, ок. Послухала про скарги від вихователя про «небажану поведінку». Далі, директор явно не очікувала почути зворотній звʼязок про сумний стільчик. Потім була пропозиція від пані Ірини «надати інструкції від психолога для вихователя, як діяти з дитиною без використання сумного стільчика» і тут у мене стало все на свої місця! Тобто, я привела дитину в приватний садок і маю сказати як виконувати свої базові обовʼязки їм!?!?? Нагадую, що в моєї дитини немає жодного діагнозу!!!! Він активний, але навіть гіперактивність не поставили!!!! Ще момент, для дітей двох років занадто багато сидячих занять. Більшу половину дня вони сидять за столиками! Дорослий вже б занудився. І ще момент, по черзі всі виконують якесь завдання: один робить, 6ть чекають! 2х літніх дітей! Відео з камер мені так і не скинули, в понеділок я забрала речі, підписати мені не дали документ, підготувати не змогли, ок. Принесла додому речі з садочка, малий їх як побачив…почав плакати та кричати «ні»!!!!! Знову запитала про камери, вже мені весь день говорили, що не нададуть. Чому - не пояснювали. Далі мені просто скинули відео, де пані Христина знімала його. Але не з камер відеоспостереження, де можна простежити причину поведінки. Коли я написала про юриста, пані Ірина зателефонувала мені та сказала, що з технічних причин не нададуть, та запросила на перегляд в садок. Я попросила день, який пані Христина назвала «найскладнішим», ввечері я вислухала від неї купу скарг і я була в шоці! Дивились разом з директором: 1) Сидять всі за столами весь ранок …син починає рухати стіл, вліво вправо, поки вихователька ходить туди сюди, не під час заняття, пані Христина просто бере і волоче його в кут на сумний стільчик, проводить заняття без нього 2) Під час вільних ігор хотів залізти на підвіконня, була тільки няня, прийшла п. Христина, посадила за це на сумний стільчик. Щось там швидко сказала та посадила. Ну ок, якщо би йому пояснили, а він знову і знову ліз….хоча, не ок) 3) Знову всі сидять за столами, пані Христина десь ходить, малий цілує дівчатам руки. Повертається пані Христина та садить за це його на сумний стільчик. Знову без нього проводить заняття 4) На вулиці дівчинка з машинкою підсіла до нього, вони грають разом машинкою, малий її бере (не факт, що він зрозумів, що дівчинка хотіла нею гратись), пані Христина забирає машинку в нього, ставить за ворота. Він і ще хлопчик висять на воротах та дивляться на цю машинку, пані Христина підходить, бере її та віддає хлопчику. Малий реально падає та починає битись головою!!!!! Але!!!! Це ж елементарно можна було передбачити та переключити його увагу!!!!! Просто елементарно. І так постійно!!!! А потім я слухаю скарги!!! Так кого на сумний стільчик потрібно!?!?! Може всю адміністрацію, яка таке допускає!?!?!? Пані Ірина навіть погодилась, що нічого там не було такого, на що вічно скаржилась пані Христина! І сказала, що будуть працювати над усуненням таких ситуацій. Але хай нас це вже не стосується, ми тоді ні ногою. Нам тепер працювати з психологами, бо ДИТИНУ ПРОСТО ПРИНИЖУВАЛИ, ІГНОРУВАЛИ, ІЗОЛЮВАЛИ!!!! Камери є не у всіх приміщеннях, і я не впевнена, що там, де їх немає, його взагалі не били!!!! Вважаю в першу чергу своєю провиною, що одразу не відреагувала( Тобто, з вересня по березень відвідування садочку «Маленька Анна» у моєї дитини психологічна травма, крики ночами та вміння плюватись! Клас! Нагадую, що 4 спеціаліста не поставили йому жодного діагнозу. Я навіть не хочу піднімати тему відсутності повернення коштів, щоб не придумали, що я через це все написала, чесно! Тож, батьки, будьте уважні та перевіряйте документи про наявність спеціалізованої освіти, бо є певні здогадки і з цього приводу теж!